6 клас. Образотворче мистецтво

Роботи скидати на вайбер 063 744 69 19. Не забувайте вказати прізвище і клас.
Чекаю з нетерпінням )

6 клас
Урок № 33-34

Тема. Міфологічний жанр. Історія виникнення та розвиткую Виконання композиції на міфологчну тематику "Герої укрвїнських міфів і легенд"

Мета:

- навчальна:

продовжувати формувати уявлення про жанрове розмаїття образотворчого мистецтва, знайомити з понятям міфологічного жанру у живописі, вчити сприймати та розуміти живописні твори міфологічного жанру;

- розвивальна:

розвивати художньо-образне мислення, поширювати кругозір, збагачувати мовлення учнів, знайомити з творчістю видатних художників міфологічного жанру, із шедеврами світового живопису;

- виховна:

виховувати любов до природи, прищеплювати естетичний смак, шанобливе ставлення до творів мистецтва, зацікавленість живописними творами

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Протягогом цього навчального року ми знайомилися із жанровим розмаїттям образотворчого мистецтва. Ось і сьогодні продовжимо своє знайомство із жанрами. Для цього пригадаємо..

Бесіда

Що таке жанр?

Які жанри образотворчого мистецтва ви знаєте?

Визначте, що це за жанр, позначений цифрами.(на дошці)

Гронування

1. зображення тем і сюжетів із повсякденного особистого і суспільного життя людини називають жанром (побутовий);

2. зображення птахів, тварин, комах передає жанр...(анімалістичний);

3. зображення природи або певної місцевості називають...( пейзаж );

4. художній твір, в кому зображується людина або група людей визначає жанр...(портрет);

5. художній твір, в якому зображуються речі, що оточують людину називають...(натюрморт)

III.Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

А от що зображує ще один із жанрів образотворчого мстецтва ми дізнаємося сьогодні на уроці. (на дошці – тема уроку).

Жанр, з яким ми познайомимося, зародився ще в сиву давнину. Усі уявлення про світ, природні явища, богів з часом перетворилися на легенди, казки та міфи. Давні народи жили в різних куточках світу, тому й міфів існує безліч.

- А що таке міф?

Міф з грецької – казка, переказ, оповідання, що описує навколишній світ та події за участю богів, демонів, героїв.

Твори мистецтва, присвячені таким сюжетам називають міфологічними.

Темою сьогодняшного уроку, як ви здогадались,і є жанр, який має назву « міфологічний».

IV. Вивчення нового матеріалу.

Міфологічний жанр ми можемо зустріти у різних видах образотворчого мистецтва. Це живопис, графіка і скульптура.

- А які міфи Вам відомі?

Найдавніші міфи - це міфи Давньої Греції та Риму, що називають античними. Цей жанр був надзвичайно популярним XIV- XVII столітті в епоху Відродження. Для митців Західної Європи античне мистецтво слугувало зразком. Не виключенням були українські художники.

Зоккрема Т. Шевченко створив роботу « Смерть Лукреції» , аІ.Рєпінпередав казковий образ Садко . Працював у цьому жанрові віктор Васнєцов, про що свідчать його твори: «Сірін і Алконст», « Бри богатирі». Не виключенням стала творчість М.Врубеля, що написав своїх «Демона», « Пана», «Царівна- Либідь» . Але найвищий розквіт жанра пов'язують з творчістю таких художників епохи Відродження як П. Рубенс, Рафаель, Каравджо і, звичайно, Сандро Ботічеллі, до одного із шедеврів якого ми і звернемося.

Сприйняття та аналіз творів мистецтва

У Флоренції, в галереї Уффіци, зберігається один із шедеврів світового мистецтва – «Весна» Сандро Ботічеллі , який створено понад 500 років тому. Щоб ближче познайомитись із шедевром відвідаємо екскурсію й зупинемося біля картини.В цьому нам допоможе мережа інтернет (відеофрагмент ) www.youtube.com/watch?v=yODHFwMIBSw

- Назвіть міфологічні образи картини, що можна віднести до античних?

- Чому автор назвав картину « Весна»?

Венера, Грації, Меркурій, Зефір, Флора – вся композиція символізує весну та красу у всіх її проявах.

Поригадаємо, що вирізняло образ Флори: довгий одяг, листочки, квіти, рослинні мотиви.Щоб передати міфологічний образ та вирізнити з-поміж інших зверенемося до костюма.

Сьогодні ми долучимося до міфологічного жанру і створимо свій костюм для образу Весни. У кожного він буде свій, неповторний, бо у кожного автора своєуявлення про образ та свої засоби передачі.

V. Практична робота

Побудова сюжетної композиції.

А допоможе вам в цьому музика ( звучить музичний ряд).

Самостійна робота учнів.

VI. Закріплення нових знань і вмінь

Інтерактивний метод «Мікрофон»

- Що нового дізналися на уроці?

- Чи всі задоволені результатами, які отримали на уроці?

- З творчістю яких художників познайомилися на уроці?

- Що для вас було найбільш цікавим?

Презентація https://drive.google.com/file/d/1zyDu7cElupeUcqkXpq0F3F-UifqQnsnC/view?usp=sharing

Зразки робіт

6 клас

Урок № 31-32

Тема уроку. Батальний жанр. Історія виникнення та розвитку. зображення на площині. Виконання сюжетної композиції на батальну тематику " Іду на ви!"

Етапи роботи

6 клас

Урок № 29-30

Тема уроку. Релігійний жанр. Історія виникнення та розвитку. Виконання сюжетної композиції на релігійну тематику " Великодній янгол".

6 клас

Урок № 27-28

Тема уроку. Історичний жанр. Історія виникнення та розвитку. Виконання сюжетної композиції на історичну тематику "Історія заснування мого населеного пункту"

ІСТОРИ́ЧНИЙ ЖАНР – твори мистецтва, присвячені зображенню конкретних історичних явищ суспільного життя, а також діяльності історичних осіб. До І. ж. зараховують роботи, в яких митці реконструюють події минулого, прагнучи максимально точно відтворити пластичні деталі епохи – арх-ру, одяг, взуття, зброю, клейноди, ландшафти тощо. Твори І. ж. можуть бути представлені в різних видах і техніках образотвор. мист-ва (меншою мірою в орнаментах). І. ж. переплітається з батальним жанром, сакральним мистецтвом, пейзажем, портретом, міфологічним і побутовим жанрами. Найдавніші зразки І. ж. спостерігаються у творах мист-ва давніх цивілізацій, зокрема єгипетської. Багато сюжетів І. ж. – сцени полювання, війни, побуту, ритуал. жертвоприношень тварин тощо. У мист-ві крито-мікен. цивілізації та антич. Греції є розписи керам. посуду з найрізноманітнішими сюжетами І. ж. Військ. та побут. сцени наявні у творах скіф. мист-ва. На золотому гребені з кургану Солоха (мініатюрна скульптура) відтворено битву трьох воїнів, на сріб. обкладці горита з цього ж кургану (рельєф) – битву амазонок зі скіфами (1-а пол. 4 ст. до н. е.).

Твори І. ж. досить поширені у мист-ві Київ. Русі. Це переважно сцени з церк. історії – життя Ісуса Христа, Богородиці, апостолів, окремих святих (особливо св. Миколая). Так, у Кирилів. церкві (Київ) на стіні відтворено розлоге «Житіє Кирила та Афанасія Александрійських» (фреска 12 ст.). Фрагменти композиції показують, як Кирило повчає у соборі, проповідує перед правителем, засуджує єретиків, пише заповіт; тут І. ж. переплетено з релігійним. У баштах Софій. собору в Києві зображено композиції світського змісту – полювання вершника на ведмедя, скоморохів, які виступають під гру музик (фрески 11 ст.). На шиферній плиті Михайлів. Золотоверхого собору у Києві відтворено сцену бою: два вершники в обладунках, один з яких вражає списом ворога, що лежить на землі (рельєф 11 ст.).

Зразками І. ж. є картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1878–91) І. Рєпіна, «Похорон кошового» (1900) О. Мурашка, «Гість із Запоріжжя» (1901) Ф. Красицького, «В’їзд Б. Хмельницького до Києва» (1912) М. Івасюка. До І. ж. зараховують малюнки «Смерть Б. Хмельницького» (1837), «Козацький бенкет» (1838), офорт «Дари в Чигирині 1649 року» (1844) і знамените полотно «Катерина» (1842) Т. Шевченка. В остан. творі І. ж. перегукується з побутовим, оскільки картина фіксує реалії, знайомі художнику з дитинства, які за його життя фактично не змінилися.

І. ж. пов’язаний із пейзажним (фіксують зниклі або видозмінені ландшафти та розташ. на них архіт. об’єкти): «Переправа через Дніпро у Києві» (1837) В. Штернберґа, «Водяний млин» (1900-і рр.) П. Левченка. Портрет. жанр, перетинаючись з І. ж., доносить типажі діячів минулого, їхні костюми, деталі побуту. Це відображено на іконах «Розп’яття з портретом лубенського полковника Л. Свічки», «Воздвиження Чесного хреста» (обидві – кін. 17 ст.), «Св. великомучениці Варвара і Катерина» (серед. 18 ст.). Подібне спостерігаємо і на давніх парсунах невідомих художників козац. доби «Переяславський полковник С. Сулима», «Знатний військовий товариш Війська Запорозького В. Гамалія» (обидва – серед. 18 ст.). І. ж. є нар. картини на зразок «Козак Мамай», пластич. канон яких сформували у 18 ст., копіювали у 19 ст. і пізніше. На них зображено типові етнічні обличчя українців (декотрі з них узагальнені, деякі індивід.-портретні), степові та лісові ландшафти України, коней, одяг, зброю, посуд, клейноди (герби) доби козаччини, гайдамаччини. Події та діячі цього періоду постійно приваблювали укр. митців різного часу. Чудовий майстер І. ж. – А. Ждаха, який 1911–14 створив серію малюнків на теми укр. нар. пісень (зокрема козацьких) для пошт. листівок з текстами й нотами та ілюстрував низку книг на козац. тематику. Вольовий, незлам. характер козака передав у картині «Запорожець» (1932) А. Манастирський. Значне місце посідає козаччина у творчості М. Дерегуса – цикл «Хмельниччина» (1945), «Переяславська рада» (1954), триптих «Дума про козака Голоту» (1960) та ін. Видат. укр. графік О. Данченко створив серії офортів «Визвольна війна українського народу проти польської шляхти 1648–1654 рр.» (1954) та «Народні герої України» (1962), проілюстрував кн. «Гомоніла Україна» П. Панча, зб. «Думи» (обидві – 1959), «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця» О. Ільченка (1965; усі – Київ). Володимир та Олексій Чепелики створили скульптурну композицію «Пам’ятник українським козакам, які обороняли Відень» (2002). Драм. події 20 ст. відображено у багатьох творах мист-ва.

Знач. внесок у розвиток І. ж. зробив М. Бойчук та його учні, які використовували техніки монум. і станк. живопису, книжк. і станк. графіки, кераміки, ткацтва (фреск. розпис Луцьких казарм у Києві 1919). В І. ж. працювали художники-монументалісти 2-ї пол. 20 ст., зокрема І.-В. Задорожний, В. Гонтаров, М. Стороженко, В. Федько. Серед митців 20 ст. класиком І. ж. став М. Самокиш. Відомі його полотна «В’їзд Б. Хмельницького в Київ» (1929), «Бій М. Кривоноса з І. Вишневецьким» (1934), «Перехід Червоної армії через Сиваш» (1935), «М. Щорс у бою під Черніговом» (1938). Його учень М. Степанов написав картину «Бій крейсера “Варяг” і канонерного човна “Кореєць” з японською ескадрою» (1952). Серед кращих творів І. ж. 20 ст. – «О. Довбуш» (1932) і «Переможці Врангеля» (1935) Ф. Кричевського, «Чорноморці» (1947) В. Пузиркова, «Б. Хмельницький залишає в заставу кримському ханові свого сина Тимоша» (1954) І.-В. Задорожного, «Рідна земля (На привалі)» (1957) А. Константинопольського, «Перший комсомольський осередок на селі» (1958) В. Чеканюка. Слід відзначити також творчість в І. ж. В. Баринової-Кулеби, М. Білика, Л. Воєдила, О. Бородая, А. Гончара, М. Горлового, Ф. Гуменюка, М. Данченка, В. Забашти, О. Івахненка, В. Копайгоренка, Н. Литовченко, О. Мельника, Г. Севрук, Л. Семикіної, О. Солов’я та ін. Відродження І. ж. на поч. 21 ст. пов’язане з проектом-бієнале «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників» (у 4-х виставках 2004–10 взяли участь десятки митців з усіх регіонів України). Автор та куратор проекту – художник-монументаліст О. Мельник, відп. секр. – О. Соловей; їм сприяли засн. київ. і харків. шкіл укр. монум. мист-ва М. Стороженко та В. Гонтаров. З ініціативи організаторів студент. молодь відвідала істор. місця України, що знайшло відображення в їхніх мист. творах.

Літ.: Український живопис. Сто вибраних творів: Альбом. К., 1985; Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників: Каталог Третьої всеукраїнської виставки. К., 2008.

С. М. Бушак