Образотворче мистецтво

7 клас

Урок №31-32

 Стиль-забаганка дизайнера чи поклик душі? Створення дизайн – проекту «Традиційні українські народні мотиви у сучасній моді» 

Урок № 31

Тема уроку. Стиль – забаганка дизайнера чи поклик душі? Створення дизайн – проекту « Традиційні українські народні мотиви у сучасній моді» (побудова ескізу).

Мета і завдання уроку: ознайомити учнів із поняттям «стиль» та основними стилями в одязі (класичний, романтичний, спортивний та фольклорний), із різновидами основних стилів одягу: поглиблювати  навички учнів щодо вміння орієнтуватися в стильовому розмаїтті одягу, щодо правильності  пропорційного зображення фігури людини, щодо розробки та створення ескізів дизайну одягу; розвивати в учнів творчу уяву та фантазію, конструктивне мислення.

Обладнання: для вчителя:диск,наочність, підручник;

для учнів: альбом-посібник, олівець, гумка.

Хід уроку

№ п/п	Орі-єн-тов-ний  час	Діяльність учителя	Діяльність учнів	Очікуваний результат	Матеріал до уроку
І.	Пояснення нового матеріалу Вступ
1.1	2.5 хв.	Сприйняття мистецтва. Учитель пропонує учням розглянути зображення (DVD-диск, підручник) і висловити свої враження від побаченого.	Учні ознайо-млю-ються із зображення-ми та висло-влюють свої враження	Емоційне налаштував-ння учнів до сприйняття теми і мети уроку.
1.2	0.5 хв.	Повідомлення теми та мети уроку.	Учні сприймають повідомле-ння вчителя	Налаштува-ння учнів до сприйняття навчального матеріалу
1.3	1 хв.	Сприйняття мистецтва Учитель знайомить учнів з поняттям «стиль» Слово «стиль» ( з грец. Stylus-паличка) – сукупність найтиповіших ознак, засобів виразності, творчих прийомів, які склалися в процесі творчої діяльності митця або у певного роду в певний історичний період.	Учні сприймають повідомле-ння вчителя	Пізнавальна діяльність учнів
1.4	3 хв.	Учитель знайомить учнів із історією зародження та розвитку моди та про її місце у розвитку світової культури (DVD-диск, підручник )	Учні сприймають повідомле-ння вчителя	Поглибле-ння компе-тентнісного рівня з теми	Додаток
1.5	6 хв.	Учитель знайомить учнів з основними стилями в одязі та їх різновидами. Навчальний матеріал подано у повному обсязі в підручнику с.166-172	Учні виконують поставлене завдання	Аналітико- пізнавальна діяльність учнів
1.6	4 хв.	Учитель пропонує учням  виконати завдання, подане на верхній сторінці альбома-посібника : уважно прочитати визначення особливостей різних стилів одягу, знайти відповідні їм  зображення і пронумерувати їх відповідною цифрою.	Учні виконують поставлене завдання	Поглибле-ння компе-тентнісного рівня з теми
1.7	1.5 хв.	Учитель повідомляє учням. Що всесвітньо відомий  італійський дім моди Гуччі для однієї зі своїх колекцій у фолк-стилі обрав орнаментику української писанки та пропонує переглянути зразки, шо подано у підручнику. Учитель пропонує учням створити побудову ескізу дизайн – проекту сучасного одягу в українському національному стилі.	Учні сприймають повідомле-ння вчителя	Поглибле-ння компе-тентнісного рівня з теми
ІІ	Практична робота
2.1	22,5 хв.	Створення дизайн – проекту  « Традиційні українські народні мотиви у сучасній моді»	Учні виконують поставлене завдання	Поглибле-ння компе-тентнісного рівня з теми
ІІІ	Підсумок уроку
3.1	3 хв.	Учитель розміщує на дошці 3-4 роботи,в яких найбільш виразно виявляється вдале застосування понять,що засвоювалися на уроці, та роботи,які містять характерні учнівські помилки , і спільно з учнями робить їхній аналіз.	Учні під керівницт-вом учителя проводять аналіз творчих робіт одно- класників	На підставі аналізу відбувається системати-зація та уза-гальнення поняттєвих компетенцій учнів

Додаток до уроку 31

Мо́дало, розпорядження) — нетривале панування певного смаку в певній сфері життя чи культури. На відміну від поняття стилю (стиль (від лат. stylus — паличка для письма) — сукупність характерних рис літератури або мистецтва тієї чи іншої епохи або науки), мода характеризує короткочасні й поверхневі зміни зовнішніх форм побутових предметів та мистецьких творів. У вужчому сенсі модою називають зміну форм і зразків одягу, що відбувається протягом порівняно коротких проміжків часу.

Вживання словосполучення (вдягатися за модою) походить з XVII століття, коли французька придворна мода стала зразком для всіх європейських країн. Іммануїл Кант визначав моду як «непостійний спосіб життя».

Історія дослідження моди

Перші наукові роботи, в яких розглядалася мода, з'явилися у XVI столітті. Тоді моду пов'язували з етикетом, аналізували естетичні характеристики модних об'єктів і стандартів (Мішель де Монтень, Ж. де Лабрюйєр, Джон Локк). Однак уже починаючи з XVIII ст. здійснювались спроби визначати механізми її функціонування. 1759 року шотландський економіст і філософ Адам Сміт видав працю «Теорія моральних почуттів», в якій відзначав, що мода виявляється у сприйнятті краси, панує вона недовго і заснована не на розумі, а на упередженнях.

Про моду писали філософи Іммануїл Кант, Георг Гегель, Теодор Адорно, Е. Фром, Ганс-Георг Гадамер, Ролан Барт, Жан Бодрійяр, соціологи Г. Зіммель, Г. Тард, П. Бурдьє), культурологи Е. Фукс, Б. Гюбнер, Дж. Рескін, Б. Гройс, Ю. Лотман, що свідчить про її багатовимірність та соціальне значення.

В Україні протягом 2000-х років з'явилися дослідження моди Ю. Легенького і Л. Ткаченко «Система моди: культурологія, естетика, дизайн», Ю.Легенького «Філософія моди ХХ століття». Побіжно прояви моди в костюмі розглядали Н. Камінська та С. Нікуленко в роботі «Костюм України від Київської Русі до ХХІ століття» (2004) і Т. Ніколаєва в монографії «Український костюм. Надія на ренесанс» (2005).

Ю.Легенький досліджує моду з точки зору філософії, розглядаючи її феноменологію, дискурс, граматологію, риторику, етос та ерос. Він називає моду креативним епіцентром культуротворчості, в якому зароджуються нові імпульси для оновлення художньої культури. Як рушійна сила оновлення, мода, на його думку, містить найбільш актуальні нормативні зразки і таким чином бере участь у створенні, розвитку та зміні базових художніх ідеалів.

Властивості

Природній моді властивий:

·         релятивізм (швидка зміна модних форм),

·         циклічність (періодична спрямованість у минуле, до традицій),

·         ірраціональність (звернена до емоцій людини і не завжди узгоджується із логікою чи навіть здоровим глуздом),

·         універсальність (сфера діяльності сучасної моди практично не обмежена; мода звернена до всіх відразу й до кожного окремо).

Функції

До функцій моди можна віднести можливість конструювати, прогнозувати, поширювати й впроваджувати певні цінності й зразки поведінки, формувати смаки суб'єкта й управляти ними. Мода доповнює традиційні форми культури через їхнє переломлення сучасністю й конструює на цій основі нове оточення людини і його самого.

Мода виступає як один із засобів соціалізації: наслідування даному зразку «задовольняє потреби в соціальній опорі, дає загальне, загальноприйняте» самотній людині (Зіммель). Мода виступає засобом соціального маркування, ідентифікації, дистанціювання.

Можна говорити й про економічну функцію моди, пов'язаної з її динамізмом: мода випереджає фізичне зношування предмета (товару) моральним і, отже, забезпечує промисловість попитом на нове, постійно розчищаючи ринок для збуту.

Індустрія моди

Індустрія моди — це певний сектор економіки, що включає в себе виробництво та збут товарів (у тому числі і послуг як товару), а також пов'язані сектори.

Протягом історії моду в одязі диктували різні країни; Протягом останніх століть найбільш «модним» містом вважається Париж (і, отже, країною — Франція), але раніше моду задавали Італія, Іспанія, пізніше Англія.

Найчастіше першість в питаннях моди була пов'язана з політичною першістю (наприклад, Італія диктувала моду в період Ренесансу, розквіту міст-держав, серед яких були Венеція і Флоренція, з XIII століття саме тут виготовлялися оксамит і шовк). Моді приділяли увагу французькі правителі, починаючи з Людовика XIV і закінчуючи Наполеоном III; у Франції в результаті високо розвинулося текстильне виробництво, було безліч умілих швачок.

Мода не є статичною, зміни в суспільному житті негайно викликають зміни моди. Не кожна людина може протистояти впливу моди. З модою стикаються на демонстраційних подіумах, так і на вулицях і у повсякденності. Вона впливає на людину з екранів телевізорів, з обкладинок популярних журналів. Інколи те, що спочатку не сприймалося, згодом стає модним, що пов'язане з частою зміною естетичних смаків і уподобань. Найчастіше зміна моди відбувається зі зміною сезону.

Метою моди є охопити якнайбільшу кількість прихильників, стати всезагальною. Проте стає її кінцем. Перетворення модного одягу в уніформу, стандартне обмундирування суперечить концепції моди. Розпочинається новий цикл моди, який включає такі фази:

·         виникнення оригінальної моделі;

·         визнання її модною у вузьких елітарних колах;

·         перехід на серійне виробництво і здешевлення;

·         перенасичення ринку споживання, що веде до знецінення і втрати попиту.

Суттю моди є внесення чогось зовсім нового, унікального і оригінального. Хочу в моді може бути, що звичайні річ, елемент повсякденного одягу стає популярною у вибраних колах. Таким прикладом можна вважати джинси, які із робочого одягу стали модним елементом загальної моди.

Чоловіча мода і жіноча мода мають свої специфічні тенденції у своєму розвитку. Так для жіночої моди є притаманна більша емоційність, фантазійність. Для чоловіків важливе значення мають суперсучасні мобільні телефони, престижні марки автомобілів та інше, що підкреслює успішність і діловитість.

Сьогоднішню моду творять велика кількість модельєрів і дизайнерів, які перетворили її на мистецтво. Покази високої моди стали значними культурними подіями, на них визначаються основні тенденції повсякденного вбрання найширших верств споживачів. Для сучасної моди визначальним стала її мобільність, свобода та зручність. Зменшуються відмінності між повсякденним і діловим одягом, між представниками різного віку, одяг стає більш практичним і має тенденцію до омолодження. Зникла кардинальна відмінність між чоловічим і жіночим стилем одягу. Штани, коротка стрижка, коротка спідниця — все це, що ввійшло у вжиток протягом XX ст. у боротьбі жінок за свою рівноправність, є актуальними і в моді ХХІ ст. Чоловіки більше проявляють різноманітність, фантазію, як у сфері одягу, так і зачісок, візажу. Мода останніх десятиліть стає більш відкритою з акцентуванням сексуальної розкріпаченності.

Мода в одязі

Мода в одязі — це зміна форм і зразків одягу, яка відбувається протягом порівняно коротких проміжків часу. Це словоспулечення (бути одягненим «по моді», «модно», фр. À la mode) походить з XVII століття, коли французька придворна мода стала зразком для всіх європейських країн. З точки зору мистецтва мода близька до концептуального мистецтва, оскільки вона полягає в поєднанні різних елементів (зачіска, матеріали одягу, фасон, колір, аксесуари), що створюють образ.

Історичний розвиток одягу невіддільний від моди, тому здебільшого ці поняття ототожнюють. Мода в одязі пов'язана з візуальним наближенням вигляду тіла до панівних ідеалів. Наприклад, в Китаї та Японії було модно деформувати дівчаткам ступні, обмежуючи їх зростання, що вважалося ознакою аристократизму, а в Європі деформувалося корсетом весь тулуб. Крінолін підкреслював гідність і суспільне становище; взагалі велика витрата тканини, наприклад, на шлейф або сукню був показником приналежності до того чи іншого стану.

В стародавні часи для кожного класу чи суспільного прошарку мода ставила свої особливі вимоги до своїх представники. Проте в усі часи існували сміливці, які зневажали «норми пристойності» і викликали шок своєю екстравагантністю.

Ідеал жіночої краси історично змінювався. Так в античній скульптурі підносилися прекрасні оголені жіночі фігури із гармонійними пропорціями. В Середньовіччя тіло стало вважатися «гріховним», тому всі частини жіночого тіла стали покриватися одягом. Згодом стала домінувати тенденція до більшої відкритості і легкості у жіночому вбранні. У Середні віки мода змінювалася мало, особливо для чоловіків. Згодом у різні часи загальноєвропейську моду стали визначати Італія, Іспанія, Англія, Франція. У XVIII ст. Франція стала визначальною світовій моді, представляючи вільний, розкріпачений, сексуальний стиль. Для Англії, яка намагається конкурувати з Францією, характерний строгий (класичний) стиль. Ця тенденція зберігається і в сьогоднішні часи.

Найбільш відомими представниками французької моди були — Рішельє, мадам Помпадур, її наступниця мадам Дюбарі (Марія Антуанетта, страчена під час революції. Збереглось 500 малюнків з нею у різних сукнях). Надалі мода видозмінюється, з Парижем пов'язують історію високої моди — «от кутюр», яку створює невелика кількість впливових модельєрів, які працюють на Єлисейських полях. Засновником моди високого стилю вважають Чарльза Фредерік Ворт, якого у 1860-х стали називати «некоронованим королем» паризької моди. Він став здійснювати покази мод, на яких його дружина виступала у ролі моделі. Його сини також працювали у цій сфері. Високі стандарти паризької моди утверджували Поль Пуаре, мадам Віонне, Скьяпареллі, знаменита Коко Шанель, яка стала вносити моду для більшої кількості споживачів з усіх верств населення. У післявоєнний час найбільш відомий модельєр Крістіан Діор понад усе намагався якнайкраще «одягати жінок і робити їх більш красивими».

Суттєво впливає на моду сексуальність, що по-суті і стимулює її розвиток. Бажання подобатись і бути привабливим спонукає врешті-решт кожного дбайливіше ставитись до зовнішнього вигляду. Зокрема, в сучасному одязі зберігається тенденція до збільшення оголеності, хоча спочатку навіть оголення ніг було революційним; в чоловічому одязі середньовіччя підкреслювалися статеві органи. Про сексуальне значення одягу свідчить також наявність в певний період в деяких країнах (наприклад, в Індії) законів, що вводять санкції за носіння одягу іншої статі.

Особливості сучасної моди

Мода 19-20 століть являє собою систематичні, організовані, масштабні трансформації зовнішнього й внутрішнього світу особистості. Ритм зміни стилів у сучасній моді невпинно зростає (наприкінці XX століття тримався 7-10 років). Функцією сучасної моди полягає в її тенденції до зближення й розмивання національних стилів на основі масової культури й універсального стилю.

Специфіка механізмів поширення моди на думку дослідників пояснюється провідною роллю психологічних факторів: наслідування (Гюстав Лебон), прагнення до власного звеличення (Зігмунд Фрейд), «бажання бути значним» (Джон Дьюї), знаходження соціальної опори (Г. Зіммель). Поряд із цими факторами вказують на масову звичку, і на силу, що пропонує та оцінює. Ефективність прояву подібних факторів з від якості середовища: динамізму розвитку суспільства, готовності до змін, сприйнятливості до нового тощо.

Мода в житті кожної людини відіграє дуже важливу роль. Не дарма кажуть що "по одягу зустрічають ...". Кожна людина в своєму житті потрапляє під вплив моди, яка диктує нам що, куди і коли одягати.
Я вибрала тему «Цей багатоликий світ моди». Дивлячись телевізор, гортаючи журнали, я, в першу чергу, звертаю увагу на моду. Мене цікавлять модні речі, їх колір і фасон. На мій погляд, мода цікавить багатьох людей, хоча цього чи ні, вони піддаються її течією. Я знаю моду тільки за глянцевим журналам, але я хочу знати набагато більше адже мода це як всесвіт велика і загадкова. Я поставила перед собою мету: дізнатися якомога більше про моду, адже вона непередбачувана, і дивовижна. Багато хто намагається зрозуміти, що ж таке мода, але лише одиниці можуть дати відповідь на це питання. Одні скажуть: "Мода - це марна примха, захоплення нероб". Для інших мода - професія, щоденна, творча робота. Треті скажуть, що дане питання не дуже простий, і в двох словах на нього не відповіси. А я все-таки спробую з'ясувати - що таке мода, як давно вона існує і як до неї слід ставитися.

Історія моди
2.1. Знайомтеся: мода
Всі ми знаємо, що таке мода. Але до кінця ми її знаємо?
Мода дивувала, викликала подив; вражала уяву і спантеличувала з першого дня своєї появи на світ. Щоправда, день цей з точністю не встановлений істориками, хоча багато фахівців народження моди відносять до ХIV століття.
Що ж було раніше, до появи моди? Первісні дикуни носили звірині шкури або одяг, зшитий з них, яку і одягом - то в нашому розумінні можна назвати вельми умовно. Чи була тоді мода - на вовчі шкури, наприклад, або вишуканіші леопардові? Можливо, що якісь - то з них цінувалися дорожче або більше подобалися, але їх навряд чи міняли виключно тому, що вони виходили з моди. Добути шкуру було не просто - все ж треба зуміти зняти її із законного власника, що зв'язане з ризиком і іншими труднощами. І це була стабільна, століттями не мінялася форма одягу.
А пізніше різні народи - древні римляни та греки, скіфи і монголи, індуси і китайці - мали свої, тільки ними прийняті, цілком певні види одягу. Чи існувала у них мода? Навряд чи. Мінялися, а точніше удосконалювалися костюми повільно, хоча певною мірою і відображали ті зміни, які відбувалися в країні, у національній культурі. Не було в них тієї мінливості, яка вважається головним, відмітною ознакою моди.
Вона з'явилася пізніше, в Парижі, хоча за право вважатися батьківщиною моди протягом сторіч сперечалися багато земель міста. Вважають, що її виникнення пов'язано з появою великих виробництв тканин. Очевидно, так воно і було - для того щоб змінювати форми одягу достатньо часто, треба мати те, що забезпечувало б ці зміни. Десь у XIV столітті стихійне, загальне захоплення якимись - то видами одягу отримало свою назву. Слово «мода» веде походження від латинського «modus», що перекладається як «міра, спосіб, правило». Загалом, зміст цей зберігся і до цього дня, у всякому разі, він становить частину сучасного поняття моди.
Що було далі? Мода стала розповсюджуватися, а Італію, Англію, Іспанію. Ігри з модою подобалися, ряди її шанувальників росли. Вона переступала через найсуворіші кордону, ламала традиційні види одягу, нав'язувала свій смак і свої правила.
2.2. Як мода прийшла в Росію
Перші спроби піти від традиційного, століттями не мінявся костюма з'явилися в нас наприкінці XVII століття. Тоді ж цар Олексій Михайлович змушений був видати указ, що забороняє переймати чужі звичаї, носити плаття «з іноземского зразка». Але все було марно: коштувало Росії вийти на більш тісні ділові контакти з країнами Західної Європи, як міцна староруська одяг став здаватися некрасивою і незручною. Петро I змусив країну жити в іншому темпі; її нового ритму, що змінився, способу життя мало відповідали довгі, що стримують рух одягу. Так само, втім, як і бороди ледь не до пояса. І Петро I відкрив дорогу моді, зокрема німецькою. В указі, який був виданий їм в 1701 році, з точністю перераховувалися всі види одягу, які відтепер тільки й могли носити російські люди - і чоловіки, і жінки, від ошатних костюмів до спідньої білизни, від шапок до черевиків. Росія почала змінювати гардероб.
Здавалося б, ну і що з цього? Одяглися інакше - яка різниця? Однак це була ломка, і вона, з одного боку, відобразила ті зміни, які відбувалися в суспільстві, а з іншого - багато в чому сприяла цим зміна, що зачіпають буквально всі сфери життя людей.
Цікаві свідчення цієї ломки ми знаходимо у памфлеті М. М. Щербатова «Про пошкодження вдач у Росії», який був написаний в 1786 або 1787 році, але вперше опублікований лише А. І. Герценом і Огарьовим у Вільній російській друкарні в 1858 році. Автор памфлету пише, що у колишні, улюблені їм допетровські часи тільки самі парадні шати були багаті й прекрасні: «злато, перли і каміння всюди блищали»; вони «настільки рідко вживалися і толь міцні були, що їх за носильні одягу і почитати неповинно ; але були вони яко які коронні судини », прикраси їх« бувши зроблені із золотих блях, перлам і каменів з роду в рід переходили ». Навіть цар і цариця «п'ять або - шість, а багато до десяти суконь коли мав .. то вже досить вважалося, та й ті нашивали до зносу ». Бояри і чиновники теж не знали про зміну мод, «але що діди нашивали, то внучата, не шануючи, старо манірними носили і вживали».
І ось настали петровські часи. І наказав цар «бороди голити, скасував старовинні, російські шати і замість довгих суконь змусила чоловіків німецькі каптани носити, а жінок, замість телогреі, бостргі, спідниці, шлафрок і саман, замість підгартовування, фонтанж та Корнет голову прикрашати». Це було викликано, тим, що люди стали інакше жити і спілкуватися, жінкам, раніше не покидав свого будинку, було наказано з'являтися в зборах, і одягатися вимагалося по моді. Мода приносила свої терміни, складала свій словник - вона завжди потребувала перекладача. Як, втім, і тепер. Одягу ставали все більш вишуканими і дорогими. Хоча сам Петро «окрім простих жупанів і мундирів, ніколи багатих не носив». «І найбідніший чоловік нині такого носити не стане».
Розкіш двору, захопленого модою, стала «з міри виходити», і вже імператриця Ганна видає указ, який забороняє носіння золота і срібла на сукні, «а токмо дозволено було старе доносити, котория сукні, і були запечатанави».
Але процес тривав, незважаючи на заборони. Мода марнотратна - вона була такою з моменту своєї появи. За часів Єлизавети «наслідування розкішних народам зростала, і людина робився, шанобливий в міру Прекрасні його жітья і уборів». Розкіш в одязі перевершила всі межі, «часто гардероб становив, майже рівний капітал з іншим достатком, якого придворного або чепуруна, а і у поміркованих людей онаго завжди велике було». Мода і тоді могла кружляти голови ...
2.3. Звідки йде мода?
Протягом століть різні країни і міста відігравали провідну роль в моді на одяг: Італія, Іспанія, Франція, Англія ... Сьогодні (і вже давно) - це Париж!
«Італійський» період в історії моди доводиться на епоху Ренесансу і бурхливого розквіту міст - держав. Венеція і Флоренція були перевалочними пунктами в прибутковій торгівлі з країнами Сходу. Починаючи з XIII ст. в самій Італії виготовлялися розкішні шовкові тканини, в Мілані процвітало виробництво оксамиту. Саме ці умови зробили Італію центром моди.
Подібне спостерігалося і в Бургундії, яка майже весь XV ст. задавала тон у європейській моді. Бургундські міста Гент і Брюгге з їх сукняними мануфактурами, переробними англійську шерсть, досягли на той час найвищого розквіту.
Епоха бургундського переваги в моді змінилася підкреслено «чоловічий» модою Іспанії. Панівним став чорний колір, так сподобався імперії, «в якій ніколи не заходило сонце».
У XVII ст., З ослабленням могутності Іспанії, манірний стиль пішов у минуле. Його змінив життєрадісний стиль одягу парижан.
Починаючи з XVIII ст. серйозним і гідним конкурентом (тобто суперником) Парижа в галузі моди став Лондон. Це суперництво доповнювало і збагачувало два головні напрями в моді - практичне і спортивне в Лондоні і схильне до фантазії та сексуальної розкутості - в Парижі. З тих пір «англійський костюм» та одяг для дощової породи залишаються британськими «володіннями» в моді. А після Другої світової війни з Америки прийшла в Європу одяг для роботи і відпочинку з джинсової тканини («Лі», «Леві Страус», «Ренглер» та ін.)
І все - таки Париж - столиця світової моди. Цьому сприяло безліч причин: вигідне географічне положення столиці сильної європейської держави, і давня традиція високорозвиненого текстильного виробництва, і вміла робота паризьких кравців і швачок, і фривольна життєрадісність парижан. У наш час кращі паризькі Будинку моделей вищого класу, «від кутюр» (haute couture) 1.

У пошуках визначення

Людини поза моди не існує:

Він або старомодний, або сучасний,

Або йде попереду часу, тобто ультрамоден.2

3.1 Що таке мода.
МОДА-(франц.mode, від латинського modus-міра, образ, спосіб, припис) - нетривале панування певного смаку в навколишньому житті або культурі.
За В. Далем: мода-тимчасова мінлива примха в життєвому побуті, суспільстві, в крої одягу і нарядах.
А по П'єру Кардену: мода-це ... оновлення! Дерево скидає стару листя, людина-знудила одяг.
Мода - це те, що має у певний час найбільше поширення. Користується великою популярністю і визнанням більшості.
Мода - це нетривале панування в суспільстві певних смаків, головним чином, у зовнішніх формах побуту, особливо, в одязі.
Слідувати моді - це значить вловити його основний напрям, нові силуети, лінії і пропорції, характерні колірні поєднання, принципи обробки, варіанти конструкцій у межах модного силуету.
Важлива риса моди - змінюваність. Мода - це і новизна, і наслідування, і індивідуальність.
Вплив моди відчуваєш усюди - в архітектурі нових будівель, у предметах нашого побуту, в одязі космонавта і т.д. Мода - це те, що в певний час користується найбільшою популярністю і визнанням більшості. І одяг стає модною тоді, коли вона прийнята мільйонами людей. Людині властиво прагнення до оновлення, до зміни. І також як змінюється навколишній нас світ, змінюється і форма одягу. Мода завжди йде в ногу зі століттям. І це природно. У наш час бурхливий розвиток промисловості дає нам нові тканини і матеріали, а прискорений темп життя вимагає зручного одягу. Основна риса моди - це її новизна.
З появою кожної нової моди старий одяг втрачає свою естетичність. Період існування моди не можна обмежити, він може бути рівний сезону, року, п'яти і більше років. Оцінка одного й того самого костюма з плином часу змінюється. Але іноді в давно вийшла з моди костюм знову починає цікавити, він як би витримує випробування часом.
Не можна брати з моди все без розбору, але не можна і сторониться її.
У кожному новому віянні треба шукати те, що близьке і підходить тільки вам, безжально відкидаючи все інше, нехай навіть дуже приваблива на вигляд. Мода не диктує, вона лише пропонує і підказує, як підкреслити свою індивідуальність.
Одяг тісно пов'язана з модою. Мода діктірует крій, силует, довжину, застосування тих чи інших деталей, навіть колір. Однак, щоб елегантно виглядати, недостатньо бути в курсі вимог моди. Уміння гарно одягатися - свого роду мистецтво, і як в будь-якому виді мистецтва, тут діє закон міри і гармонії. Елегантність - це, перш за все гармонійний ансамбль, тобто поєднання одягу із взуттям, головним убором, сумкою, рукавичками, міра в обробці, деталях, кольоровій гамі костюма. Почуття міри необхідно дотримуватися і в проходженні моді. Занадто модний одяг, також як і надто застаріла, виглядає неприродно чи зухвало.
Поняття "елегантність" означає також доречність застосування одягу в конкретних обставинах, її відповідності занять людини, події, ситуації тощо. Жінка у сукні з декольте і блискучою вишивкою на роботі справляє враження прагне виділиться, звернути на себе увагу. І навпаки, повсякденний одяг у святковій обстановці говорить про нехтування її власника до настрою оточуючих. Тому, перш ніж вибирати фасон, потрібно знати призначення сукні. Відповідно підбирається і тканину.
Модою в самому широкому сенсі слова називають існуючі в певний період і загальновизнане на даному етапі відношення до зовнішніх форм культури: до стилю життя, звичаїв сервіровки і поведінки за столом, автомашинам, одязі. Однак при вживанні слова мода, яким завжди мається на увазі постійне і з позицій розуму недостатньо зрозуміле прагнення до зміни всіх форм прояву культури, зазвичай мають на увазі одяг.
Вираз «таємничий мова моди» ми можемо спокійно замінити формулюванням «жива мова одягу» і особливо в застосуванні до історичних епох, бо наряд людини залишився до теперішнього часу засобом зорового вираження певних поглядів на самому костюмі і про весь світ в цілому. З найдавніших часів людина прагнула прикрити своє голе тіло, що можна було б пояснити цнотливістю і почуттям сорому. Однак таке тлумачення видається занадто вузьким і обмеженим.
Мода в цілому завжди прагне до молодого і свіжими враженнями: вона хоче омолоджувати. Антропологи доводять, що татуювання і орнаменти з глини на обличчі у деяких примітивних племен робилися не тільки для прикраси, але так само і для приховування зморшок. При цьому сутність моди - зміна - ближче динамічному темпу життя молодих людей.
Таким чином, одяг людини - це зовсім не оболонка, зовнішня ознака чи випадкове, несуттєве додавання: вона в набагато більшому ступені, ніж багато чого інше речове оточення людей (меблі, квартира, предмети побуту), являє собою безпосередній символ їх індивідуального існування, існування певної групи, цілої нації чи цілої епохи. І якщо історичний костюм - це правдиве дзеркало минулого, то невід'ємним доповненням до нього служить сучасний одяг нині живуть народів, що розповідає нам у своєму різноманітті основні особливості їх психології.

3.2.Мода як характеристика часу

Мода - найтонший, вірний і безпомилковий показник відмітних ознак суспільства, маленька частка людини, країни, народу, способу життя, думок, занять, професій. Нарешті, в різних частинах світу, в різних країнах розвиток суспільства мало свої специфічні особливості, і всі вони - кліматичні, соціальні, національні та естетичні - яскраво виражені в різноманітті костюмів.
Кожна епоха створює свій естетичний ідеал людини, свої норми краси, виражені через конструкцію костюма, його пропорції, деталі, матеріал, колір, зачіски, грим. У всі періоди існування станового суспільства костюм був засобом вираження соціальної приналежності, знаком привілеїв одного стану перед іншим. Чим складніша структура суспільства, тим багатша традиція, тим різноманітніше шати.
Нарешті, кожна епоха характеризується певним станом культури, які отримують своєрідне вираження в мистецтві моди.

3.3. Примхи моди

Відомо багато прикладів, коли саме мода підняла деякі буденні (робочі, повсякденні) види одягу до розряду модних речей. Так, джинси, спочатку які були дешевою модним одягом, у період стали модним предметом молодіжного костюма. Молоді люди, що з'являються в будь-яких ситуаціях саме а джинсах, демонструють тим самим швидше свою приналежність до покоління, ніж естетичні погляди і особистий смак.
Мода в цілому завжди прагне до молодого і свіжими враженнями: вона хоче омолоджувати. Емансіпація4 жінок XX ст. надихнула модельєрів на корінні зміни в одязі. Працюючі жінки відкинули зайві і незручні в повсякденному житті романтичні «штучки». Жіноча мода все більше і більше набуває характерні особливості чоловічого одягу (діловий костюм, брюки). Зменшення довжини жіночих спідниць, трохи вище колін, відмова від бюстгальтера і коротка чоловіча стрижка поклали початок новому відношенню до модного одягу, зокрема до жіночої.
Стрімко зростаюча група молодих споживачок (споживачів), спраглих різноманітності і мають можливість витратити на це велику суму грошей, стимулює створення нових моделей одягу. Мола все більше орієнтується на зрілий вік, а молодь, уважно придивляючись до її стилю життя. Наочний приклад тому жіночий купальний костюм. Пройшли десятиліття, перш ніж він знайшов свою гранично лаконічну форму: мінімально допустима кількість матеріалу стало строго пропорційно кількості інтимних місць на жіночому тілі - три крихітних клаптика. Сьогодні мало хто ніяковіє, зустрічаючи на вулицях міст суперсучасний варіант купальника, перенесений на повсякденне жіноче плаття.

З часів Адама і Єви чоловік і жінка прагнуть сподобатися один одному. І це природно. Точно так само, як природний і сексуальний аспект одягу: її різноманітні форми служать, крім усього іншого, засобом демонстрації сили або слабкості, почуттів, бажання подобатися. Сучасний чоловік не носить дорогих обладунків середньовічного лицаря, не вдягає тонких брюссельських мережив. Інтерес до моди кілька зміщується: не одяг, а ... автомашина займає його перш за все. Престижність моделі, кольору, об'єму і потужності двигуна та інші «навороти» - ось ті елементи, які схильні до впливу моди і в переносному сенсі взяли на себе функції військових обладунків для більшості чоловіків.
Жінки емоційніше і відносяться до моди інакше. Вони не тільки «споживають» модну продукцію, а й живуть в моді і модою, завдяки гострому розуміння новизни, вносячи в життя все найпрогресивніше і органічне зі створеного руками модельєрів. Жінки - сама мода, оскільки немає Жінок без Моди і немає Моди без Жінок.
Є люди, які до слова «мода» ставляться з погано прихованим відтінком зневажливості. Тут доречно погодитися з мудрою приказкою: «про смаки - не сперечаються». Насправді мода висловлює стиль життя суспільства і, хоче того людина чи ні, мода тримає у себе на поводу. Бо вона стала складовою частиною нашого життя, ілюстрацією повсякденного побуту

Мода і модельєри

Художник в усі часи був причетний до створення одягу, зачісок - неважливо, називався він художником чи ні. Безвісні майстрині, які створювали мережива, вишивальниці, ремісники, що працюють над малюнками тканин, кравці не рідко були чудовими художниками. Вони створювали костюми, які входили в моду, завойовували популярність у тисяч людей. Історія моди знає тільки деякі їхні імена - і це не дивно: створені ними шедеври були, як правило, унікальні, не тиражувалися, як тепер, тисячами примірників. Більш того, найбільш обдаровані кравці - сьогодні ми назвали б їх художниками-модельєрами - шили на знатних або коронованих осіб - і ні для кого більше. Вони й були відомі тільки вузькому, обраному колу людей.
Засновником моди вищого класу вважається Чарльз Фредерік врот. Двадцятирічним юнаком, не знаючи ні слова по-французьки, він приїхав до Парижа з сотнею франків у кишені. Через 15 років, в 1860р., Сприятливе поєднання обставин, працьовитість і талант зробили його некоронованим королем паризької моди. Саме Ворт придумав кринолін і тюрнюр, а під час одного зі своїх показів мод вперше використовував манік. Спочатку моделі Ворта демонструвала його дружина, яка мала не тільки привабливою зовнішністю, але і бездоганною фігурою. Справа Ворта з успіхам продовжили його сини.
Першою жінкою - модельєром, домоглася визнання, стала знаменита мадам Пакен. Її творіння відрізнялися безумовним смаком, нестандартністю і новизною. Мадам Пакен істинно жіночим чуттям вміла вибрати і незвичайний спосіб показу своїх моделей: одного разу з десятком зухвало красивих манекенниць вона з'явилася на великих перегонах у Лонгчамп, де збирався весь великосвітський «бомонд».
На рубежі XIX і XX ст. Гриміло ім'я Поля Пуаре, одного з найвпливовіших творців моди взагалі та молодіжного стилю зокрема. Соковиті, екзотичні, подібні вибуху фарби його моделей навіяні образотворчим мистецтвом тієї пори. Пуаре панував в моді до Першої світової війни. Потім стали відомі інші імена: мадам Віонье, мадам Ськьяпареллі і, звичайно Коко Шанель. Прозорливо вважаючи, що «мода, що не знайшла визнання найширших мас, вже не мода», Шанель стала працювати не для вузького кола багатіїв, а для швейної промисловості, і домоглася величезного успіху.
Один з найбільш щасливих кутюрье3 після Другої світової війни Крістіан Діор нагадав усім про основне завдання моди - «наряджати жінок і робити їх більш красивими». Грандіозний успіх Діора свідчить не тільки про його тонкий смак, але і про вміння вгадувати запити часу.
Модельєр є ніби посередником між модою і людьми. Тільки після того, як мода буде визнана і прийнята певними колами, вона може стати модою. Поступово збільшується кількість тих, хто отримує від неї задоволення. Коли ж виникає загроза перетворення модного одягу в одноманітне формене обмундирування, мода перестає бути модою. Мета моди - всеосяжне панування - таїть у собі і її захід.
Кожен модний цикл можна розбити на наступні фази: виникнення оригінальної моделі; визнання її модною у вузькому колі; поширення пристосованого до інтересів широких мас варіанта в здешевлення серійному виробництві; пересичення; загасання інтересу або повна незатребуваність товару. Модні цикли у предметів одягу бувають дуже різними, наприклад, у буденних літніх суконь чи капелюхів цикли змінюються дуже швидко, від сезону до сезону: весна-літо і осінь-зима. Деякі модні новинки після того, як їх визнали широкі маси споживачів, переходять у категорію стандарту - джинси наприклад.
Моді потрібна гучна реклама, краще всього - демонстрація новинок, ідеали для наслідування. У цьому величезну роль грають не тільки топ моделі, блискуче ілюстровані журнали мод (від «Вог» до «Харперс Базар»), але і в першу чергу телебачення, що охоплює всю земну кулю. А починається все з представлення нової на урочистих прийомах, «Тижнях високої моди», модних курортах чи в престижних ресторанах, і т.д. і тільки потім новинки «від кутюр» стають надбанням широкої громадськості.
У XIX ст., З початком індустріалізації (бурхливого розвитку текстильної, швейної та хімічної промисловості) почалася і демократизація моди. Завдяки промисловому пошиву (масового виготовлення) вдалося знизити вартість модного одягу. Останній «крик моди» вже не був долею вузького кола багатіїв, а почав цікавити мільйони людей. Створення колекцій моделей для значно більшого кола замінило колишню строго індивідуальну роботу для одного замовника, якого власники модного салону (ательє) знали особисто.

Молодіжна мода

Переглядаючи покази моделей по телевізору і гортаючи журнали, я в першу чергу звертаю увагу на моду. Мене живо цікавлять модні речі, їх колір і фасон. І це природно - молодь завжди прагнула бути в авангарді моди або, принаймні, крокувати в ногу з нею. У ногу з модою крокували юнаки та дівчата і в 40-і роки XX століття, і в 50-е (розквіт паризького шику); 60-ті роки ознаменувалися стилем англійської ексцентрики, в 70-і молодь захопилася плином хіпі, в 80-х роках панували суцільні італійські тенденції, а в 90-х переміг техно-стиль. У наші дні мода, як ніколи, стала демократичною. Вона допускає поєднання речей, здавалося б абсолютно не поєднуються один з одним. Так, наприклад, вже нікого не шокує романтична блуза в комплекті мс джинсів чи дешева футболка, надіта під відмінно зшитий фірмовий піджак. Тобто обмеження в моді сьогодні практично не існує. І все ж бажаючи домогтися певного ефекту, молодь керується певної естетичної доцільність. Так, наприклад, молоді люди нинішнього покоління частенько звертаються до стилю «ретро», але аж ніяк не йдуть йому.
Молодь комбінує залежалися в запорошених скринях речі з новомодними, отримуючи таким чином оригінальний «прикид». Звичайно, в сучасній моді є кілька базових ознак, які досить жорстко обмежують той або інший стиль. Із запізненням дійшов до нас стиль «гранж» (за кордоном його розквіт припав на початок 90-х років). Він був зручний для всіх тих, кого приваблювала природність і недбалість: рвані джинси і пом'яті парусинові штани, важкі черевики-праски, розтягнуті светри бляклих квітів, особи, позбавлені натяку на косметику, довгі поплутані волосся і маса дешевих прикрас - колечок, сережок.
Ще один стиль - «панк», настільки ж запізнілий, але живучий. Чорна одяг в облипку шиється з шкіри, на ній велика кількість металевих блискавок - кнопок - заклепок. На обличчі - бойове забарвлення вампіра: густі мазки гриму у коло очей, кольору запеченою крові помада. На голові характерний гребінь з волосся - «ірокез», пофарбований в усі кольори веселки. Аксесуарами служать безліч металевих брелоків, кілець, ланцюгів, сережок.
Модифікацією цього стилю є «рокерський» або «байкерський», стиль - одяг мотоциклістів. Правда, в цьому випадку на голову пов'язується бандана.
Найбільш поширеним серед модної молоді став стиль «хаус», відомий ще й під назвою «кислотний» стиль. Для нього характерна одяг божевільних забарвлень, височенні платформи, дуже короткі знебарвлені волосся або їх відсутність. У пошуках своєї власної родзинки сучасна молодь все-таки знайшла свій «класичний» стиль. Його зараз прийнято називати словом «фрік» у перекладі з англійської - потвора. Насправді одяг фріків зовсім не потворна - вона зручна і акуратна, просто в ній на думку її власників, має бути присутня якась ледь помітна дивина. А вже хто і в чому її знайде - справа суто індивідуальна. Головне, щоб знайдений образ був оригінальним.
Стиль в одязі
"Мода виходить з моди, стиль - ніколи" .5
6.1. Що таке стиль.
Часто слишішно, що стиль не піддається визначенню, він як почуття гумору або ритму - або є, або його немає; що стиль - це щось ... невловиме, загадкове ... Сучасні люди (в основному європейці) переконані, що володіють почуттям стилю від народження і не приймають рад, які мають на увазі, що їм щось не підвладне. Стиль можна визначити і йому можна навчитися. Полягає він не в конкретних радах (одягатися в чорне або носити капелюхи), а в декількох простих істинах, які кожна жінка та чоловік можуть відкрити для себе. Перш за все, стиль починається з глибокого розуміння свого я. Стильні люди одягаються так, щоб підкреслити свої переваги - причому будь-які, від почуття гумору до пунктуальності, красивих форм ніг, грудей, стегон, і ..... як правило, характер людини диктує, що вдягнути, а не абстрактно існуюча мода.
  Стиль і мода - не одне і те ж. Мода, крім того, що вона безперервно змінюється, може приймати себе занадто серйозно; жінка або чоловік одягнені з голови до ніг в останні крики моди, схожі на манекенів. Стиль же має на увазі розуміння того, що скептичне ставлення до так званих авторитетів - завжди гідність. Наприклад, елегантний брючний костюм можна надягти з веселою футболкою; ковбойський пояс зі срібною пряжкою одягнути поверх легкої, прозорої блузки; тренувальні штани - з чим завгодно, від джинсів до твіду. Стиль полягає в тому, щоб довіряти своїм інстинктам, а не абстрактним правилам. Якщо вам подобається поєднання зазвичай не поєднуються між собою кольорів - червоного, зеленого і рожевого, чорного, білого і коричневого і бузкового - то і поєднуйте їх. Якщо салатовий піджак зими вам здається не менш доречним, ніж влітку, носіть його на здоров'я! На смак і колір - товариша немає!!
  Стильні чоловіки і жінки носять те, що їм подобається, навіть якщо на них обертаються на вулиці. А чому б і ні? Якщо ви достатньо розумні, щоб не носити штучний (а тим більш справжній) хутро на співбесіду з працевлаштування, то немає абсолютно нічого поганого в тому, щоб носити речі, в яких ви відчуваєте себе королем або королевою. Тільки не переборщуйте, тому що ...
6.2. СТИЛЬ - ЦЕ І ПОЧУТТЯ МІРИ.
"Найголовніше у сукні", - "це жінка, на яку воно одягнуте" .6 До чоловікам це теж ставитися, між іншим! Стильні жінки і чоловіки вважають одяг всього-на-всього фоном для своєї індивідуальності, тому для настільки багатьох ключ до стилю лежить в простоті. Простий, добре скроєний, високої якості чорний, кремовий / сірий / синій костюм запам'ятовується незрівнянно краще, ніж відчайдушний колаж наймодніших деталей. Чому? Бо добре зшитий і добре сидить річ не вимагає доповнень; її фасон сам по собі її прикраса. Дуже важливо при цьому пам'ятати, що якщо річ не сидить на вас ідеально, краще її взагалі не купувати. Порівняйте: півдюжини помітних модних туалетів, які сидять абияк - штани короткуваті, жакет затісний у грудях, плаття збирається горбом на плечах і т.п. - Або один-два просто скроєних костюма, які надають вам абсолютно бездоганний вигляд? У чому ви будете себе відчувати затишніше і впевненіше?
Уміння дотримуватися фасонів і крою, який вам більше всього йдуть і вас більше всього виражають - це основа стилю. Чи є вашим підписом ті речі (пастельні тони, вузькі штани, строгі джемпери, костюми, що розвіваються спідниці, волани), або приглушений простий шик (нейтральні кольори, короткі пальто, шкіряні штани, пальто? Років, светри, штани) - якщо ці речі вам йдуть, ви можете носити їх двічі на тиждень, три сезони на рік, та хоч все життя. Зрозуміло, персональний стиль змінюється з роками не в міру того, як змінюється мода, а в міру того, як змінюєтеся ви. У 20 років чоловік або жінка, звичайно, буде одягатися з меншим смаком і великими дивацтвами, ніж в 30, тому що все ще експериментують і шукають свій стиль серед численних сорочок, джинсів, краваток, коротких спідниць, довгих спідниць, вінілу, мережив, шкіри , човників і платформ на височенних підборах, козаків, кедів, костюмів, кілець в носі - чому б і не спробувати? У 30 років чоловік або жінка вже можуть відібрати те, що складає їх стиль (наприклад, короткі спідниці, суворий дорогий костюм, мереживні кофтинки, кеди і джинси). З віком чоловіки і жінки набувають більш чітке уявлення про свої переваги, пріоритети, фігурі і її можливості. Крім того, - і це ще одна перевага в наші зайняті часи - чоловіки / жінка, які знають, що їм іде, і складають свій гардероб відповідно, економлять час на нескінченних сумнівах: "що надягти?!"
Не кажучи вже про те, що стильні люди не дозволять собі вийти з дому в не вигладженою блузці / сорочці або в туфлях зі стоптаними підборами, вміння підбирати аксесуари - важливий індикатор смаку і стилю. Добре підібрані аксесуари (як правило, лише один, наприклад, красиві намиста і сережки або хустинку на шиї) може перетворити повсякденний так собі наряд в неймовірне. На жаль, справжній талант до завершальних штрихами зустрічається нечасто.
6.3. Різноманітність стилів
Одяг різна за своїм характером. Вона може бути скромною або екстравагантною, стриманою або сміливою, спортивної чи ліричною. Характер одягу залежить від її стилю. В кінці 70-х рр.. в характері класової моди відбулися принципові зміни визначення модного одягу, стали говорити не тільки про фасони, силуеті, довжині, але і про стиль. Особливості кожного стилю створюють покрій, форма, оздоблення тканини, набір предметів одягу, а також різноманітні доповнення біжутерія (прикраси) і косметика. В даний час основними стилями є: класичний, молодіжний, спортивний, фольклорний, джинсовий, ретро.
► Класичний стиль. У моді є речі які, незважаючи на всі зміни смаків, пристрастей, прихильностей, залишаються певною мірою невідомими. Загальна думка визнає їх чудовими, зразковими, зразковими. Пропорції одягу класичного стилю відповідають природних пропорцій фігури людини, лінії форм і лаконічні. У класичному стилі виконані англійський костюм, костюм від Габріель Шанель і маленьке чорне плаття. (Зараз у цей розряд входять і джинси).
► спортивний стиль склався під впливом на моду зручною, гігієнічної і красивою одягом для спорту. У спортивному стилі може бути витримана одяг різного призначення. Характерні риси стилю: зручність, практичність, поєднання тканин різних структур, різноманітність фурнітури, оздоблювальні деталі.
► молодіжний ансамбль може будуватися на основі контрастів у поєднанні елементів які у «дорослій» моді вважаються не поєднується або визнаються тільки в авангардній моді. Ошатна блузка із спідницею або плаття, зшите в романтичному або фольклорному стилі, можуть за законами молодіжного ансамблю поєднуватися з піджаком ділового характеру. У багатоступеневому ансамблі обігрується поєднання елементів одягу різних рівнів довжини.
► фольклорний стиль нерідко називають душевним. У 50-і рр. виник інтерес до народного костюму різних країн, і мода стала активно використовувати мотиви, ідеї, образи, прийоми крою та оздоблення народного костюма. Найчастіше цей одяг для відпочинку, будинки, вільного часу.
► джинсовий стиль - джинсова мода. Із джинсової тканини шиють куртки, сукні, спідниці, головні убори, пояси, сумки, взуття, пальто. Характерна особливість - спортивність, точний крій, велика кількість кишень, блискавок, оздоблення строчкою, металеві гудзики, заклепки і т.д. Пізніше, коли джинсова мода досягла апогею в неї стали входити вироби з вельвету і шкіри. Джинсову тканину стали прикрашати вишивкою, ситцевими вставками, аплікацією зі шкіри.
► стиль ретро - напрям сучасної моди, що використав мотиви деталі, прийоми моделювання минулих років.
► романтичний стиль (або фантазійний) представляє одяг ошатна, екстравагантна, що підкреслює жіночність і привабливість. Цьому стилю властиві різного роду обробки: волани, рюші, волани, мережива, вишивка. Тут можуть бути використані і елементи національного (фольклорного) костюма. Одяг тонко доповнює біжутерію. Тканини повітряні, блискучі, оксамитові, хвилясті.
Знайти свій стиль - справа нелегка. Потрібно придивитися до себе. Бути як можна більш критичними. Не поспішати, краще трішки відстати від моди, ніж забігати вперед, не знаючи законів і правил. Постаратися, щоб фантазії не призвели до крикливості в одязі і непотрібною екстравагантності. Спробувати знайти те велике «трохи - трохи», яке зробить наряд модним і відповідним виглядом. Потрібно пам'ятати, що мода приходить і йде, а стиль залишається.

Урок № 32

Тема уроку. Стиль – забаганка дизайнера чи поклик душі? Створення дизайн – проекту « Традиційні українські народні мотиви у сучасній моді» (завершення у кольорі).

Мета і завдання уроку: закріпити знання  учнів про стилі в одязі (класичний, романтичний, спортивний та фольклорний), поглиблювати  навички учнів щодо вміння орієнтуватися в стильовому розмаїтті одягу, щодо відтворення фактури тканини та особливостей використання української орнаментики; ,щодо  роботи над ескізами  дизайну одягу; розвивати в учнів творчу уяву та фантазію, образне мислення.

Обладнання: для вчителя:диск,наочність, підручник;

для учнів: альбом-посібник, фарби, графічні матеріали.

Хід уроку

№ п/п	Орі-єн-тов-ний  час	Діяльність учителя	Діяльність учнів	Очікуваний результат	Матеріал до уроку
І.	Пояснення нового матеріалу Вступ
1.1	1 хв.	Повідомлення теми та мети уроку.	Учні сприймають повідомле-ння вчителя	Налаштува-ння учнів до сприйняття навчального матеріалу
1.2	5 хв.	Учитель нагадує учням  про важливість відтворення фактури тканини ( це може здійснюватися за допомогою кольору, штриха, світлотіні) та наголошує на особливостях використання української орнаментики (види орнаментів) в сучасному одязі.	Учні сприймають повідомле-ння вчителя	Налаштува-ння учнів до сприйняття навчального матеріалу
1.3	1 хв.	Демонстрація  учнівських робіт на задану тему з коментуванням учителя.	Учні сприймають роботи однолітків	Психологіч-не налаш-тування на виконання практичної роботи
ІІ	Практична робота
2.1	34 хв.	Завершення в кольорі  дизайн – проекту  « Тради-ційні українські народні мотиви у сучасній моді»	Учні виконують поставлене завдання	Поглибле-ння компе-тентнісного рівня з теми
ІІІ	Підсумок уроку
3.1	4 хв.	Учитель розміщує на дошці 3-4 роботи,в яких найбільш виразно виявляється вдале застосування понять,що засвоювалися на уроці, та роботи,які містять характерні учнівські помилки , і спільно з учнями робить їхній аналіз.	Учні під керівницт-вом учителя проводять аналіз творчих робіт одно- класників	На підставі аналізу відбувається системати-зація та уза-гальнення поняттєвих компетенцій учнів

Зразок дитячої роботи